Сковорода одружився з Ковбасою?

Григорія Сковороду називають самотнім філософом, бо він не мав ані родини, ані справжніх друзів та послідовників. Так тривало довгий час. Визначний славіст і письменник Ізмаїл Срезневський (1812–1880) перший узявся за висвітлення приватного життя філософа. У повісті «Майоре, майоре!» він намагався художньо осмислити народний поголос про невдале одруження Григорія Савича. Ніхто з дослідників не сприйняв твір як документальне свідчення.

Та несподівано до села Сковородинівка (раніше Іванівка) Харківської області, де 9 листопада 1794 року помер Григорій Савич, надійшов лист од Марії Миколаївни Робцевич-Ніцкевич. Вона повідомляла: «Онуком Сковороди був мій дід Федір Ніцкевич. Моя мати Катерина Степанівна, у дівоцтві Горпинченко, народилася 1857 року в Ізюмі на Харківщині. Вона була небогою письменника Данилевського. Її родина глибоко шанувала пам'ять про Григорія Савича. Дбайливо зберігали в нас шлюбне свідоцтво про нареченого Сковороду з нареченою Ковбасою…»

Ці рядки вважали цілковитим маренням або невдалим жартом, бо й справді був просто-таки неймовірний збіг: сковорода з ковбасою! Та моя праця в архівах увінчалася успіхом: таки ж був полковник Андрій Ковбаса, якому за грамотою Петра І надали село Коробівку. Потім бравий офіцер заснував слободу Ковбасувку. Цей маєток продав його син Юрій Андрійович. Григорій Ніцкевич був сином доньки Юрія Ковбаси, тобто онуки славного полковника. Отже, якщо вірити розповіді Марії Робцевич, то Григорій Сковорода… мав сина. Саме ним і міг бути згаданий Григорій Ніцкевич.

Ці рядки вважали цілковитим маренням або невдалим жартом, бо й справді був просто-таки неймовірний збіг: сковорода з ковбасою! Але таки ж був полковник Андрій Ковбаса, якому за грамотою Петра І надали село Коробівку. Потім бравий офіцер заснував слободу Ковбасувку. Цей маєток продав його син Юрій Андрійович. Григорій Ніцкевич був сином онуки славного полковника Юрія Ковбаси. Отже, якщо вірити розповіді Марії Робцевич, то Григорій Сковорода… мав сина. Саме ним і міг бути згаданий Григорій Ніцкевич.

Імовірний син філософа народився 1762 чи 1763 року, коли Григорій Савич працював у Харкові. Сковорода згадує 25 червня 1767 року в листі до Михайла Ковалинського: «Такий несподіваний вихор вихопив мене з Куп'янських степів, що, крім верхнього вбрання та киреї, я нічого з собою не взяв». Що ж сталося? Очевидно, йдеться про нещасливе одруження. Сковорода покохав онуку полковника, й вони таємно побралися. Та заможні батьки нареченої змусили убогого любомудра зректися шлюбу. Він це зробив, а потім подався світ за очі. Відтоді Григорій Сковорода став тим, ким його знає світ, – мандрівним філософом, поетом і проповідником. Ковбасівна, зажурившись за чоловіком, невдовзі померла. Її сина Григорія (промовисте ім'я!) виховувала тітка, від якої той успадкував маєток.

Хтозна, чи зустрічався Григорій Савич зі своїм сином, який мав материне прізвище від другого чоловіка - Ніцкевич. Та історія має місце.